200x200

Єдина Країна! Единая Страна!
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Menu
Головна » 2015 » Березень » 2 » Бібіліотечний урок: «Шевченкове слово у серці моєму, воно життєдайна джерельна вода»
23:43
Бібіліотечний урок: «Шевченкове слово у серці моєму, воно життєдайна джерельна вода»

24 лютого 2015 року  в Арбузинському професійному  аграрному  ліцеї пройшов бібіліотечний  урок на тему «Шевченкове слово у серці моєму, воно життєдайна джерельна вода».

 Вже для багатьох поколінь українців і не тільки українців Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінчений. Волею історії він ототожнений з Україною, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі.

Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть. У чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:

Свою Україну любіть,

Любіть її... Во время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Учні ліцею Гордійчук Сергій, Дроботун Віка, Урманчеєва Катерина, Базалевська Яна, Андрійчук  Анастасія декламували поезії митця: «Русалка», «Нащо мені женитися», «У Бога за дверима лежала сокира», «Зацвіла калина»», «Дивнії ночі», уривки з поем «Утоплена», «Гайдамаки».    Присутні  також побачили  інсценізацію  твору «Три ворони».

 Виставка творів Кобзаря, запис пісні на слова Т.Г.Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий…», музичний супровід творів  поета – додало заходу емоційності та душевності.

Хай же й сьогодні, і в наступні роки розбудови української держави обпікає промерзлі наші душі огнем словесним Шевченко, хай воскресає він, пророк народу нашого, повсякчасно у наших благородних помислах і державних справах. Бо ж ради усіх нас, і мертвих, і живих, і ненароджених земляків його і в Україні, і не в Україні, він благав у Господа:

Ридаю,

Молю ридаючи, пошли,

Подай душі убогій силу,

Щоб вогненно заговорила,

Щоб слово пламенем взялось,

Щоб людям серце розтопило.

І на Україні понеслось,

І на Україні святилось,

Те слово, Божеє  кадило,

Кадило істини…

 

 

 

 

Переглядів: 307 | Додав: chuiko | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: