Удосконалення рівня професійної компетентності  педагогічних працівників - один з основних напрямів реформування системи освіти. Сучасна педагогіка має потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які здатні творчо підходити до організації навчально-виховного процесу та досягати високих якісних результатів.

 Основним напрямом удосконалення рівня професійної компетентності викладачів є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності. Саме тому на традиційних педагогічних читаннях, що відбулися у формі  круглого столу, були розглянуті  питання самоосвіти й саморозвитку педагогічних кадрів.

Самоосвіта педагогів - система формування їхньої компетенції та творчого зростання. Тому завдання методичної служби та керівництва навчального закладу полягає у постійному стимулюванні мотивації самоосвіти та оновлення знань педагогічних працівників, оскільки на якому б етапі життєвого досвіду і професійного шляху не перебував педагог, він ніколи не може вважати свою освіту завершеною, а свою професійну компетенцію – цілком сформованою. Сучасний педагог завжди має бути готовим до змін, що відбуваються в освіті, здатним сміливо приймати педагогічні рішення, виявляти ініціативу та творчість. Постійний потяг до самовдосконалення, наявність особистісної мети й саморозвиток, оволодіння раціональними   прийомами самоосвіти, уміння аналізувати, оцінювати власну діяльність і робити адекватні висновки – ось основні компоненти творчого розвитку особистості педагога, його творчої педагогічної фантазії.

Становлення інноваційно-педагогічної сфери в освіті України відбувалося на тлі «піднесення національно-культурного руху, утвердження національної системи освіти й виховання, внесення національного компонента в структуру педагогічної науки». Сьогодні в Україні активізація  інноваційного руху  сприяє становленню авторських шкіл інноваційного типу (М.Гузика, О.А.Захаренка, А.І.Сологуба, М.Чумарної та ін.), діяльність яких спрямована на формування якісно нових, альтернативних концепцій і педагогічних систем. Про витоки сучасних інноваційних моделей розповіла викладач історії і правознавства  Антоненко С.Ю. 

Проблема самоосвіти вчителя завжди була і є актуальною та затребуваною. Особливо гостро вона постає сьогодні, адже удосконалення рівня професійної компетентності вчителя шляхом самоосвітньої діяльності є одним із пріоритетних напрямів розвитку сучасної освіти в Україні. Водночас закономірним є посилення інтересу науковців та практиків до ідей, поглядів педагогів, чия спадщина стала складовою національної педагогіки. Особливе місце серед надбань світового педагогічного досвіду посідають теоретичні та практичні  доробки  Василя Олександровича Сухомлинського та Антона Семеновича Макаренка. Майстри виробничого навчання Шніт Ю.П. та Ковальська І.В.  розкрили питання «Самоосвітня діяльність учителя у педагогічній спадщині Макаренка А.С. та Сухомлинського В.О.» 

 Сучасний урок — це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів у навчанні. На сучасному уроці немає місця для нудьги, страху і злості від безсилля: панує атмосфера інтересу, довіри і співробітництва; увага приділяється кожній дитині, тому що сучасний урок – запорука  успіху наших учнів  у майбутньому. Викладачі Бойко Т.Є. та Чуйко О.О. висвітлили питання сучасного уроку як форми самоосвітньої діяльності вчителя. 

Про роль методичної служби у самоосвітній діяльності вчителя розповіла методист ліцею Кур’янова І.В.

Особливо актуальною проблема самоосвіти сучасної людини стала в умовах інформаційного суспільства, де вкрай важливими є доступ до інформації та вміння працювати з нею. Інформаційне суспільство – це суспільство знання, де особливу роль відіграє процес трансформації інформації в знання. Тому сучасні умови потребують від людини постійного вдосконалення знань.  Знання можна отримувати різними способами. Нині пропонують чимало послуг підвищення кваліфікації. Але ні для кого не секрет, що більшість нових знань і технологій втрачає свою актуальність орієнтовно через п’ять років. Тому найбільш ефективний спосіб підвищення майстерності – самоосвіта. Постійна самоосвіта - ось той актив життя сучасної людини, який допоможе не відстати від потяга сучасності. Майстри виробничого навчання Фурдуй Н.П.. та Щуцька В.І..  доповідали по питанню «Самоосвіта, як необхідна умова успішної професійної діяльності». 

Однією із умов розвитку самоосвітньої компетентності педагогів є система безперервної освіти, яка базується, в першу чергу, на самоосвіті. Програма самоосвіти включає вдосконалення суспільно-політичних знань, ознайомлення з найбільш визначними досягненнями різних наук, збагачення літературних і естетичних уявлень, знайомство з новими тенденціями і явищами культурного життя. Особливо важливе місце займає поповнення знань по предмету, що викладається, і знайомство з новітніми даними відповідної науки, розвиток педагогічних, психологічних і методичних знань і умінь, що можливо лише при ознайомленні з відповідною літературою і регулярному читанні періодичних видань. Саме про  педагогічні умови розвитку самоосвітньої компетентності педагогів у міжкурсовий період розповіла заступник директора з  навчально-виробничої роботи  Ружанська Л.С..

          За загальним визнанням спеціалістів, педагогічна діяльність – це один із видів професійної діяльності, який найбільше деформує особистість людини. Комплекс проблем, що сьогодні склалися, робить працю вчителя надзвичайно психоемоційно напруженою. Крім того, не секрет, що зі збільшенням педагогічного стажу роботи у педагогів знижуються показники як фізичного, так і психічного здоров’я. Усі ці фактори здійснюють руйнівний вплив на емоційну сферу педагога, відбуваються зміни у мотиваційній сфері  і розвивається синдром емоційного вигорання.  Як цьому запобігти розповіла психолог ліцею Петренко Я.Ю.

Високий рівень професіоналізму педагогів є одним із внутрішніх чинників іміджу навчального закладу, тому без їхньої самоосвітньої роботи, без постійного фахового самовдосконалення немає якісних освітніх послуг.   Керівник навчального закладу  Петренко Л.М. розповіла про те, як формується позитивний імідж навчального закладу,  де основну роль відіграє творча  діяльність учасників навчально-виховного процесу.